Моніторинг медіапростору на предмет виявлення мови ворожнечі по відношенню до ЛГБТІК+ спільнот (ІІІ квартал 2025 року)

Упродовж липня–вересня 2025 року Параюридичний хаб ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» продовжував системний моніторинг українського медіапростору з метою виявлення проявів мови ворожнечі щодо ЛГБТІК спільнот, а також інших вразливих груп населення.

Моніторинг проводився за допомогою інструменту MediaMonitoringBot, який щоденно здійснює автоматичний пошук у національних онлайн-медіа за 22 тематичними ключовими словами та двома стоп-словами. Після автоматичного відбору здійснювався ручний аналіз контенту на наявність дискримінаційних висловлювань, стереотипів або закликів до ненависті.

За третій квартал 2025 року було опрацьовано 2280 медіаматеріалів: у липні – 675, серпні – 625, вересні – 980. Найчастіше у медіа вживалися ключові слова «ВІЛ», «ЛГБТ», «гей» та «гендер», що свідчить про чутливість теми сексуальності та ідентичності у публічному просторі.

Протягом звітного періоду зафіксовано 15 публікацій ГО «Всі разом!», які містили дискримінаційні наративи. Основні теми – судові справи проти Нацради, позови щодо одностатевих шлюбів і маніпулятивне висвітлення міжнародних подій. Матеріали будуються на протиставленні «традиційних цінностей» і «ЛГБТ-пропаганди», що легітимізує суспільну ворожість.

Ініціатива «Права Молодь» опублікувала 7 матеріалів, які містили відверту мову ненависті – агресивну лексику, дегуманізуючі образи та візуальну пропаганду (черепи, клітки, червоні фони). ЛГБТК+ подаються як «вороги нації» чи «загроза державі», що відповідає міжнародним визначенням мови ворожнечі. Такі матеріали становлять небезпеку, оскільки підбурюють до неприйняття та соціального виключення.

У висловлюваннях п’яти публічних осіб (Микола Лукашук, Євген Петруняк, Дмитро Корчинський, Ігор Плохой, Руслан Марцінків) зафіксовано як приховані, так і відверті прояви ворожнечі. Політики використовували легітимізовану дискримінацію, апелюючи до Конституції, «традиційних цінностей» чи «національної ідентичності», тоді як радикальні діячі вдавалися до прямих образ та дегуманізації. Показовим став випадок із мером Івано-Франківська Русланом Марцінківим, який публічно подякував радикалам за спробу зірвати відкриття ЛГБТ-центру та назвав подію «ударом по родині» — це є прикладом мови ворожнечі з боку представника влади.

За результатами ІІІ кварталу 2025 року з 22 детально проаналізованих матеріалів 8 містили відверту мову ворожнечі, а 15 — приховану дискримінацію або маніпулятивне фреймування. Водночас у класичних медіа відкритих проявів ворожнечі не зафіксовано, що свідчить про поступову зміну стандартів і зростання рівня медійної відповідальності. Проблемною залишається ситуація в соцмережах і блогах, де поширюються образливі формулювання та візуальна стигматизація. Це підтверджує необхідність подальшої просвітницької роботи з журналістами, формування етичних стандартів і правових механізмів реагування на прояви мови ворожнечі.

Детальний звіт доступний за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/16VYVpW09Tw95q37cylJFqlDHxJR8vBk_?usp=sharing