Друзі, сьогодні, 16 травня 2024 року, у переддень Міжнародного дня боротьби з гомофобією, трансфобією та біфобією (IDAHOBIT), ми зібралися на медіаланчі, організованому ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» в стінах редакції UkrInform.
Це був насичений і надзвичайно важливий день, коли ключові ЛГБТІК+ спільноти та медіа України зустрілися, щоб обговорити питання рівності, недискримінації та інклюзії.
Однією з центральних тем нашої дискусії стало право ЛГБТІК+ людей на батьківство. За даними досліджень, понад 70% ЛГБТ людей в Україні мріють бути батьками. Проте чинне законодавство суттєво обмежує доступ одностатевих пар до усиновлення та послуг сурогатного материнства. Ба більше, ці послуги зараз доступні лише для гетеросексуальних пар в офіційному шлюбі, що є прямою дискримінацією ЛГБТІК+ людей та одностатевих сімей.
Ми переконані: держава має гарантувати рівні права на батьківство для всіх своїх громадян, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації чи ґендерної ідентичності. І важливим кроком на цьому шляху може стати ухвалення закону про цивільні партнерства (№9103), який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради. Хоча він і не передбачає права на всиновлення для одностатевих пар, але це вже значний прорив у визнанні та захисті наших сімей.
Ще однією важливою темою став «Закон про медіа», що набув чинності 31 березня 2023 року. Він містить дві важливі норми щодо заборони дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності (СОГІ). Зокрема, медіа можуть отримати попередження або навіть втратити ліцензію за поширення контенту, що підбурює до дискримінації ЛГБТІК+.
Ми обговорили власні кейси, зокрема про «КРТ». Раніше, до імплементації цього закону, силами активістів ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» було закрито телеканал «Київська Русь». Ми досягли цього завдяки плідній співпраці з Нацрадою у сфері телебачення та радіомовлення, де було доведено факт використання мови ворожнечі в прямому етері телеканалу. Зараз, маючи на озброєнні «Закон про медіа», не тільки ми, але й будь-які зацікавлені сторони, можуть ефективно захищати себе від дискримінації завдяки цьому інструменту.
Говорячи про медіа, ми також детально розібрали нюанси коректного висвітлення ЛГБТІКА+ тематики. Зокрема, наголосили на важливості не плутати сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність із психічними розладами чи парафіліями. СОГІ – це захищені ознаки, природні прояви людської сексуальності та ідентичності. Тоді як, наприклад, педофілія, з якою ЛГБТІК+ спільноту постійно намагаються ототожнити праворадикальні та православно-консервативні сили, класифікується в Міжнародній класифікації хвороб як розлад. Як бачимо, «диявол криється в деталях», або, якщо простіше, в обізнаності та ерудованості окремо взятої людини, яка апелює такими термінами.
Ми також обговорили ситуацію зі злочинами на ґрунті ненависті проти ЛГБТІК+ в Україні. На жаль, лише з початку 2024 року вже зафіксовано більш ніж п’ять таких інцидентів (мінімум чотири у Києві та один у Львові). При цьому жертвами нападів часто стають навіть люди, які не належать до ЛГБТІК+ спільноти. Але найприкріше, що поки жодна з цих справ не має суттєвого просування. Сподіваємося, що з допомогою нового законодавства, зокрема законопроєкту №5488, який пропонує ввести поняття “нетерпимості” до Кримінального кодексу, та активних дій Офісу омбудсмана ситуація зміниться на краще.
Ми також згадали про Стамбульську конвенцію, ратифіковану Україною минулого року. Хоча вона спрямована на запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству, експерти відзначають, що цей документ недостатньо враховує специфічні потреби ЛГБТІК+ людей. Тож попереду ще багато роботи з адаптації конвенції до українських реалій та розширення її дії на всі вразливі групи.
Але є й приводи для помірного оптимізму. За останній рік Україна піднялася в Веселковому рейтингу ILGA-Europe, отримавши 20% прогресу у сфері ЛГБТІК+ прав. Звісно, це ще не привід для тріумфу, але ми точно випереджаємо росію, яка зі своєю гомофобною державною політикою опинилася на самому дні рейтингу з ганебними 2%. Крім того, опитування громадської думки фіксують поступове зростання підтримки ЛГБТІК+ прав в українському суспільстві. А це означає, що зміни у свідомості людей відбуваються і набирають обертів.
І ще один важливий сигнал пролунав від наших міжнародних партнерів. У свіжому звіті Держдепартаменту США про права людини в Україні чітко зазначено: подальша підтримка нашої країни тісно пов’язана з прогресом у сфері прав людини, зокрема ЛГБТІК+. Йдеться про забезпечення рівного доступу до медичних послуг, розслідування злочинів на ґрунті ненависті та рух у бік шлюбної рівності. І якщо ми хочемо й надалі відчувати надійне плече наших друзів, ми маємо дослухатись до цих рекомендацій і втілювати їх у життя.
Підбиваючи підсумки, хочемо наголосити: наш сьогоднішній медіаланч — це не тільки зустріч активістів та журналістів, але й черговий, наполегливий сигнал усьому суспільству, що права людини, зокрема ЛГБТІК+, мають бути пріоритетом державної політики вже зараз. Ми більше не можемо відкладати ці питання на потім, бо кожен день зволікань коштує комусь здоров’я, гідності, а іноді й самого життя.
Нам, як суспільству, варто зрозуміти дуже просту, і водночас — неприємну істину. Ми і є держава, і вимагаючи якихось змін, ми маємо розуміти, що ніхто окрім нас не здатний втілити їх у життя. Ми довго перекладали відповідальність на ефемерний конструкт під назвою «влада», забуваючи, що влада — це ми.
«СТАТТЯ 5, КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ. УКРАЇНА Є РЕСПУБЛІКОЮ. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Ми можемо і маємо право на вимоги та активні дії, які вчиняються в інтересах наших ключових спільнот. Маючи українське громадянство, та прагнучи до Європейського майбутнього, ми маємо завжди пам’ятати про це.
Адже саме з такими цінностями та надіями ми вступаємо в завтрашній День боротьби з гомо-, бі- та трансфобіями. Бо у цій боротьбі всі ми — на одному боці. На боці людяності, гідності та взаємоповаги.
Зі святом нас усіх! І до нових зустрічей на шляху змін!