На сьогодні найбільш актуальною цільовою групою в галузі проблем ВІЛ/СНІД є чоловіки, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ).
Оціночна кількість ЧСЧ становить 36300 осіб. За попередніми розрахунками оціночна кількість ВІЛ-інфікованих ЧСЧ у 2015 році становить 7043 (19,4%).
За офіційними даними станом на 01.07.2015 року в Київському міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом перебуває на обліку лише 533 ВІЛ-інфікованих чоловіків, які інфікувались гомосексуальним статевим шляхом, що становить лише 7,6% від оціночної чисельності ЧСЧ/ЛЖВ.
Але, з урахуванням усіх наявних даних та результатів багаторічних спостережень, реальна кількість ЧСЧ, які перебувають на обліку, може бути більшою. Надто високий рівень гомофобії та дискримінація ЧСЧ у суспільстві (не виключення і медична галузь), призводять до вимушеного приховування чоловіками факторів ризику та недооцінки їх ролі у поширенні епідемії ВІЛ/СНІД статевим шляхом, у тому числі під час гетеросексуальних контактів.
На рис. 19 зазначена локалізація профілактичних послуг для ЧСЧ, які реалізують наступні ВІЛ-сервісні НУО: Громадська організація «Гей-альянс», Благодійна організація «Допоможи життю» та ВБО «Точка опори». Крім зазначених регіональних організацій, у столиці розміщена Всеукраїнська благодійна організація «Час життя плюс», яка надає послуги ВІЛ-позитивним ЧСЧ (не зазначена на карті).
Якщо порівняти чисельність пунктів надання послуг для СІН у м. Києві із кількома пунктами для ЧСЧ, то постає питання адекватності наявних профілактичних програм реальній потребі. В той же час, для ЧСЧ притаманно приховування особливостей сексуальної поведінки, що вимагає не стільки розгалуження мережі послуг, як суттєве підвищення їх якості та створення доброзичливого середовища.
Як було зазначено вище, за 6 місяців поточного року було обстежено на ВІЛ 6,5 тисяч ЧСЧ, з них майже 90% (5879 осіб) на базі НУО. Однак, результативність скринінгу виявилась не досить високою, виходячи з кількості ЧСЧ/ЛЖВ, які встали на диспансерний облік.
Відсоток ВІЛ-позитивних осіб, інфікування яких пов’язано з статевими контактами між чоловіками постійно зростає і за 6 місяців поточного року серед усіх інфікованих статевим шляхом дорослих (включно із жінками) становив 22,0% (за аналогічний період 2014 року – 16,9%, 2013 року – 16,9%, 2012 року – 8,9%, 2011 року – 8,3%).
При цьому, частка чоловіків із встановленим гомосексуальним шляхом інфікування серед усіх інфікованих статевим шляхом чоловіків, сягнула рекордної відмітки за останні 10 років спостереження і становить 38,2%.
Є кілька причин таких різких змін у статистиці даних щодо структури шляхів інфікування у м. Києві.
Крім загальної відомої причини, пов’язаної із високим ризиком інфікування чоловіків при гомосексуальних контактах, слід відмітити вплив двох вагомих чинників. Перший – це посилення моніторингу і оцінки профілактичних заходів серед осіб чоловічої статі. Другий – це розвиток та удосконалення профілактичних та медико-соціальних послуг для чоловіків, які мають статеві стосунки з чоловіками.
Саме налагодження ВІЛ-сервісних послуг для чоловіків зазначеної категорії (ЧСЧ) в умовах стигматизації та дискримінації через особливості сексуальної поведінки, дають можливість не лише забезпечити надання необхідних послуг, але й створити доброзичливе середовище для впровадження подальшої профілактичної роботи як серед їх близького оточення, так й серед загального населення.
Кількість зареєстрованих випадків (незалежно від давності інфікування) за 6 місяців 2015 року вдвічі перевищує кількість випадків, зареєстрованих за 12 місяців 2011 року (рис.4).
Заслуговує уваги вікова структура випадків інфікування ЧСЧ. Так, за 6 місяців поточного року частка молодих чоловіків віком до 25 років серед узятих під медичний нагляд становить 22,3% (19 осіб). Якщо порівняти цей показник із 2013 роком, то також має місце негативна динаміка з точки зору епіднагляду: за аналогічний період часу було зареєстровано лише 8 випадків, що становило 16,7% від усіх узятих під нагляд молодих чоловіків, які мали гомосексуальні статеві контакти.
З точки зору забезпечення своєчасного виявлення та взяття на облік ЧСЧ молодших за 25 років, то варто зазначити позитивний ефект від впровадження профілактичних програм. З іншого боку, наявність випадків нещодавнього інфікування ВІЛ (особливо серед юнаків) свідчить про активне поширення інфекції в популяції ЧСЧ, що є підтвердженням негативного прогнозу щодо розвитку епідемічного процесу.
Підтвердженням вищезазначеного є кількість та питома вага випадків ВІЛ-інфекції на ранніх стадіях хвороби серед ЧСЧ (незалежно від віку), що свідчить про невеликий час від моменту інфікування.
Додає інформативності порівняння даних щодо частки зареєстрованих випадків на І-ІІ стадіях ВІЛ-інфекції в динаміці за останні три роки (за результатами І півріччя): 2013 р. – 72% (32 випадки), 2014 р. – 82,8% (48 випадків), 2015 р. – 81,4% (70 випадків).
З огляду на статистичні дані щодо динаміки показників епідемічного процесу серед ЧСЧ, викликає занепокоєння питання щодо ролі чоловіків із бісексуальними стосунками в епідемічному процесі та об’єктивної оцінки темпів поширення ВІЛ-інфекції статевим шляхом у загальній популяції населення.
Якщо проаналізувати в цілому структуру захворювання на ВІЛ-інфекцію за віком, то вочевидь, що у м. Києві найбільш суттєву роль на даний час відіграє вікова група 30-39 років, яка становить 50% від осіб старших за 15 років.
Потрібно відзначити, що за 1-ше півріччя 2015 року виявлено та поставлено на диспансерний облік 49 ВІЛ-позитивних ЧСЧ, з них 31 ВІЛ-позитивних ЧСЧ за допомогою ГО “Гей-альянс”, що становить 64 % від загальної кількості.
По матеріалам
Інформаційний бюлетень – липень 2015 року: Розвиток епідемії ВІЛ-інфекції та картування послуг у сфері ВІЛ/СНІД серед представників груп найвищого ризику у м. Київ
(к.м.н. О.Юрченко, Ж. Антоненко, Н. Бугаєнко, О.Горбачук)
