Пройшло багато часу, перш ніж настав день, коли Андрій Чернишев зміг нарешті стати повноправним членом Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу – міжгалузевого координаційного органу, який очолює Віце-прем’єр-міністр країни.
«В Україні швидко поширюється епідемія ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками (ЧСЧ), проте проблема досі залишається прихованою. Оскільки я сам – гей, то я дуже зацікавлений у тому, щоб наші хлопці контролювали стан свого здоров’я. Найбільш ефективно врахувати медичні потреби геїв або бісексуалів може лише людина, яка знає цю тему зсередини», – каже Святослав Шеремет, член Національної експертної групи з питань здоров’я й прав геїв та інших ЧСЧ в Україні. Група вже давно відстоює можливість участі членів спільноти ЧСЧ у роботі офіційного урядового координаційного органу.
«Безпосереднє представництво ЧСЧ у цьому органі безпосередньо впливає на розвиток епідемії. Саме голос спільноти розвіює стереотипи і правильно визначає пріоритети. Тепер наша наступна задача – завдяки нашій участі в процесі координації заходів на державному рівні зупинити зростання епідемії ВІЛ-інфекції серед ЧСЧ».
Відповідно до політики Глобального фонду, Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу діє як Координаційний механізм країни (КМК) і має безпосередньо залучати осіб, які представляють основні групи, що потерпають від епідемії ВІЛ-інфекції (зокрема ЧСЧ). У лютому цього року Експертна група з питань здоров’я й прав геїв та інших ЧСЧ в Україні розпочала процес виборів представника ЧСЧ до складу Національної ради з-поміж представників 38 неурядових організацій, які відстоюють права ЧСЧ. Поворотним моментом стало прийняття Урядом України у квітні цього року постанови, згідно з якою участь представника ЧСЧ у роботі Ради є обов’язковою. У травні Андрій Чернишев був призначений членом Ради й зміг взяти участь в ухваленні її першого рішення, проголосувавши за запит України на фінансування Глобального фонду на 2018-2020 роки. Кандидатом у члени експертної групи був висунутий також Владислав Острейко (ще один активіст із числа ЧСЧ).
«Ми давно чекали цих змін, проте вони далися нелегко, – розповідає Андрій. – Рекомендація Глобального фонду щодо залучення основних уражених груп забезпечила міцну основу для її виконання. На жаль, ми стикнулися з опором не лише з боку членів Національної ради від Уряду, але навіть із боку представників неурядових організацій. На даний момент, у результаті діалогу і перемовин, що тривали понад рік, ми створили сильну, згуртовану спільноту, яка нарешті представлена на національному рівні. Наша мета на найближче майбутнє – мотивувати й підтримувати наших членів у всіх областях України долучатися до місцевих координаційних рад з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Це дозволить нам виступати за ефективну реалізацію політики, виконуючи наглядову функцію задля забезпечення прав ЧСЧ і надання послуг щодо ВІЛ-інфекції».
«У більш довготривалій перспективі наша мета – покращити співробітництво з місцевими органами влади задля забезпечення стабільності послуг щодо профілактики і лікування ВІЛ-інфекції та захисту прав ЧСЧ на місцевому рівні після припинення фінансування з боку Глобального фонду. Це вже давно час зробити, адже наразі в Україні тривають реформи, що стосуються надання послуг на місцевому рівні, зокрема процеси децентралізації, реформа системи охорони здоров’я та реформи у соціальній сфері. У нас попереду маса роботи!».
За оцінками, у 2015 році в Україні нараховувалося 181 500 ЧСЧ, включно з трансґендерними особами. Центр громадського здоров’я України повідомляє, що епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу дедалі сильніше впливає на таку вкрай упосліджену групу, як чоловіки, які практикують секс із чоловіками.
За темпами поширення епідемії ВІЛ-інфекції Україна посідає одне з перших місць у регіоні: за існуючими підрахунками, поширеність ВІЛ-інфекції серед загального дорослого населення становить 0,9 [0,8-1,0]. Кількість людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), в Україні становить близько 238 000 (Джерело: UNAIDS, SPECTRUM 2017). Проте кількість офіційно зареєстрованих випадків набагато менше: на 1 січня 2017 р. державна статистика зареєструвала 132 945 випадків ВІЛ-інфекції.
Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй, що вже давно підтримує права ЛГБТІ-спільноти в Україні, заохочує розширення прав і участь лідерів і активістів руху ЧСЧ у процесі прийняття рішень.
